Чотири роки великої війни за гідність

Україно, тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Микола Верещака

24 лютого 2026 року минає чотири роки від початку повномасштабного збройного вторгнення російської федерації на територію України.

 У цей день викладачі предмету «Захист України» Олександр Кумечко, Василь Липчанко та Юрій Захаров провели урок «Чотири роки великої війни за гідність». На заняття були запрошені Герої, які з перших днів вторгнення борються за незалежність та територіальну цілісність України. А саме:

-   підполковник Віктор КИРИЧЕНКО, начальник штабу 128 окремої Закарпатської гірсько-штурмової бригади;

-   ст. лейтенант Євген ГЛУШКО, ветеран російсько-української війни;

-   ст. солдат Михайло МИТРОВИЧ, випускник нашого ліцею 1982 року та наш працівник, ветеран російсько-української війни.

Ветерани, які пройшли через найскладніші моменти війни, поділилися своїми історіями та досвідом з присутніми. Студенти активно брали участь в обговореннях, задавали питання гостям і висловлювали свої думки. Вони мали змогу поринути у тему війни, побачити, як вона відображається на житті людей, які борються за країну.

Під час зустрічі Олександр Кумечко наголосив, що попри тяжкі випробування, які випали на долю українського народу в підлій війні, Україна продовжує боротьбу з московською ордою, зберігаючи свою ідентичність, культуру та прагнення до свободи. Він намагався донести до молоді думку, що нація є незнищенною, допоки є справжні патріоти, вірні сини своєї Вітчизни, які готові обороняти кордони рідної країни, її суверенітет і незалежність.

Юрій Єгоров розповів присутнім про причини, передумови та псевдопривід ворожого вторгнення. Педагог відзначив, за всі чотири роки великої війни, ворожі війська захватили близько одного відсотка нашої території. Просування рашистів на фронті – це сотні метрів, іноді лічені кілометри. А втрати в живій силі, військовій техніці та озброєнні перевищують загальний людський і технічний потенціал цілої Європи.

Василь Степанович акцентував увагу на фактах воєнних злочинів, вчинених росіянамипо всій території країни – від прифронтових регіонів до деокупованих населених пунктів. Мова йшла про вбивства цивільних, катування, сексуальне насильство, депортацію дітей, масовані удари по цивільній інфраструктурі та інші грубі порушення міжнародного гуманітарного права. 

Захід продовжився спільною «Молитвою за Україну», яка звучала у виконанні Даші Молчанової. У єдності сердець присутні просили Божого захисту для тих, хто сьогодні на передовій та сили для всього українського народу.

Ця дата є глибоким нагадуванням про високу ціну, яку платить український народ за право жити у власній державі, самостійно визначати своє майбутнє та зберігати національну гідність.

Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання світлу пам'ять загиблих захисників і захисниць України, а також вбитих і закатованих цивільних українців в російсько-українській війні.

На знак вдячності за активну участь у занятті, патріотизм та професіоналізм військовослужбовцям було вручено Подяки.

Слава Україні! Героям слава!