БОРОНИТИ БАТЬКІВЩИНУ Є СПРАВОЮ КРАЩИХ!

Війна! Порожні вулиці, сирени, укриття,
Вдягає ляльку поспіхом розгублене дитя. 

Вломились «визволителі» злодюгами у дім.
Поборемо, здолаємо! Дамо вогню усім!

Ніколи не пробачимо загарбницьку орду
За долі покалічені, за сльози і біду.
Війна. Летять над згарищем лелеки й журавлі,
І вперто лізе паросток зелений з-під землі

Наталя Карпенко

Проведення в ліцеї традиційного мітингу-реквієму 18 вересня 2026 року розпочалося рядками проникливого вірша «Війна» української поетеси Наталі Карпенко, який звучить як символ болю, стійкості та неминучої перемоги України.

“Нині, вже 1667-й день з часу повномасштабного вторгнення росії, триває боротьба українців за право просто бути, жити на власній землі. Кожного дня, щогодини Україна, завдяки своїм захисникам і захисницям-героям, серед яких і наші славні випускники, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Сьогодні боронити Батьківщину є справою кращих. Бути в строю - справою гідних. Битися проти російських окупантів - чином найсильніших,” - зазначив викладач предмету “Захист України” Олександр Кумечко у вступному слові. 

Активісти студентського самоврядування Олександра Микуланинець та Богдан Бажура, разом з присутніми педагогічними працівниками та студентами, згадали загиблих випускників поіменно: Віталія Гопонька, Олексія Дудку, Івана «Звіра» Довгінку, Олександра Мельника, Василя Бобуського, Павла Чорі, Романа Кармазіна, Василя Гунтиновича, Миколу Кузнецова, Віктора Микиту та Андрія Розгау.

Усі присутні вшанували світлу пам'ять загиблих в боях за Україну випускників та батьків наших студентів Левка Олександра з 11 групи, Росула Едуарда та Малікова Василя з 12 групи, Кондратенка Івана, Поповича Антона та Соколова Дмитра з 13 групи, Тищенка Ярослава з 14 групи, Бажури Богдана з  15 групи, Крецула Івана з 16 групи, Бадзо Михайла з 22 групи, Гузинця Дмитра з 24 групи, Добоша Івана та Малікової Іванни з 34 групи, хвилиною мовчання.

Тож пам’ятаємо загиблих. Молімося кожного дня за наших мужніх захисників і захисниць, які незламно протистоять ворогу на війні. Глибока повага та вдячність їм за мужність та вірність військовому обовʼязку. Хай будуть у них сили продовжувати бій, нести цей важкий, але благородний тягар захисту всього, що ми любимо. Просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин, дітей.

Повертайся, будь ласка, живим.

Я прошу не багато, й не мало.

Кожен вечір молюсь всім святим

Щоб нещастя тебе не спіткало.

Щоби Янгол закрив от біди,

Над тобою розправивши крила,

Слава Україні! Героям слава!

І щоб куля лихої орди

Не побачила, не зачепила.

Ясним ранком, та днем дощовим,

Я шепочу у синєє небо:

Повертайся, будь ласка живим,

Батьківщина чекає на тебе.

Світлана Алекандрова