Вшанували пам'ять загиблих Героїв

Україно, молюся за тебе,  
Як за матір гріховно-святу
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.    Україно, молюся за пам'ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Промінь правди, щоб край заяснів.

13 лютого 2026 року в ліцеї проведено традиційний мітинг-реквієм з метою увічнення подвигу захисників та захисниць України. Захід розпочався словами «Молитви за Україну». Учасники заходу нагадали про страшну ціну миру та висловили свою шану загиблим у підлій та безглуздій війні, яку росія розв’язала проти України.

У вступному слові  викладач предмету «Захист України» Олександр Кумечко зазначив, що через 12 днів виповниться чотири роки героїчного спротиву України проти російській агресії. Це – більше, ніж тривала війна з 22 червня 1941 року по 9 травня 1945 року. Сили оборони України  ліквідували більше 1 мільйона 250 тисяч російських загарбників і численну кількість озброєння та бойової техніки ворога.

Ця зима стала найважчою для української енергетики. За словами  головнокомандувача Збройних сил України генерала О. Сирського «у війні проти українців російська армія використовує своїх «перевірених» союзників – мороз і морок». Тож мета загарбників очевидна – максимально посилити страждання людей. Вони хочуть заморозити, позбавити світла, газу, тепла, води. Агресори щодня б’ють ракетами та дронами по інфраструктурі наших міст і в першу чергу міст-мільйонників: Києва, Харкова, Дніпра, Одеси. 

Практично повністю знищені українські міста: Краматорськ – 150 тис. населення, як в Ужгороді; Лисичанськ – 95 тис. жителів, як у Мукачеві; Рубіжне – 56 тис., як у Хусті, Чопі і Рахові разом взятих; Бахмут з населенням у 70 тис., як у Стрию; Торецьк – 32 тис., місто за кількістю населення більше, ніж Виноградів; Авдіївка з населенням у 30 тис. жителів, як Берегово або Хуст.

Перелік продовжують зруйнований Вовчанськ, в якому 17 тис. жителів, як у Батьові, Вилку, Тересві разом взятих; Соледар – 10 тис., як Іршава або Тячів; Мар’їнка – 9 тис., як Перечин, Міжгір’я або Солотвино. Майже вщент зруйновані Покровськ – 60 тис. жителів, Костянтинівка – 70 тис., Слов’янськ – 100 тис. Ще тримаються, але кожен день перебувають під ударами, Куп’янськ, де 27 тис. жителів, як населення Сваляви; Суми, де 260 тис., як в Ужгороді та Мукачево разом.

Жахливі масштаби розрухи, яку зараз переживає наша держава. Це – люди, житлові будинки, в т. ч. багатоповерхівки, школи, дитячі садки, лікарні, церкви, кладовища, дерева, вікна, балкони, голоси, пісні, дитячі малюнки. Але ворогу не вдасться нас зламати! І ми зробимо все для того, аби перемогти!

Активісти студентського самоврядування Надія Панющик та Іван Спащук згадали поіменно випускників ліцею, які загинули за наше майбутнє: Віталія Гопонька, Олексія Дудку, Івана Довгінку «Звіра», Олександра Мельника, Василя Бобуського, Павла Чорі, Романа Кармазіна, Василя Гунтиновича, Миколу Кузнецова, Віктора Микиту, Андрія Розгау. 

Присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять загиблих випускників ліцею, а також батьків наших студентів Іванни Малікової, Михайла Бадзо, Дмитра Гузинця та Андрія Туманова,. 

Панахиду за загиблими провели священнослужителі отці Михайло та Іван.