Не заради орденів, а за покликом сердець взялися у 2014 році за зброю тисячі українців, коли над Україною нависла смертельна загроза. Вони стоять на смерть заради перемоги сьогодні… Разом ми нездоланна сила.
Тож однією із найважливіших новітніх історичних дат березня є День українського добровольця, встановлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України для вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
З нагоди відзначення Дня українського добровольця в ліцеї 14 березня в умовах дистанційного навчання проведено урок звитяги на тему: “Український доброволець - взірець патріотизму!”
В ході уроку йшлося про те, що 14 березня як дата Дня українського добровольця обрано не випадково. У цей день у 2014 році перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану вирушили на тренувальну базу під Києвом для формування першого добровольчого батальйону, а після цього - на війну, розв’язану Росією на Донбасі.
Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід. Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських посіпак.
В лавах добровольчих підрозділів першої хвилі були й закарпатці. На превеликий жаль не всі з них повернулися з поля бою до рідних домівок. Про одного з добровольців-закарпатців Олега Сидора „Скіфа” було наведено уривок з учнівського есе „Він любив Україну і свято вірив у перемогу”, написаного для книги „Пам’ять про подвиг”.