Ліцей є тим  місцем, де молодь формує своє бачення світу, розвиває навички та виявляє свій потенціал. 26 жовтня  відповідно до плану роботи КЗ «МПАЛ імені Михайла Данканича» ЗОР на 2023-2024 н.р. на підставі Положення  про навчально – дослідницьку конференцію  в нашому ліцеї відбулася історична подія – перша  конференція під назвою "Мова – наша зброя: до Дня писемності та мови»".  Ініціатором цієї конференції  стала заступниця директора з НР  Шпеник Світлана Іванівна , а фасилітатором – Марія Василівна Дудаш.

Скільки б ти не жив, усе життя слід навчатися

Сенека

Конференція зібрала разом як здобувачів освіти , так і педагогів. Тема "Мова – наша зброя" була обрана не випадково, оскільки українська мова завжди відігравала важливу роль у житті нації, особливо в останні роки, коли Україна зіткнулася з викликами політичних, соціокультурних та геополітичних процесів.

Захід розпочався привітанням заступниці директора з НР Шпеник Світлани Іванівни  та словами подяки  фасилітатору конференції за прагнення розвивати діалог у ліцеї на таку важливу тему. Слово потім передавалось учасникам конференції, які представляли свої доповіді, думки та ідеї на тему мови та її важливості для нашого суспільства.

Здобувачі освіти  розглянули різні аспекти теми "Мова – наша зброя":

  • мовно -історичний аспект (інтеграція мови та історії): здобувачі освіти розвінчали міф про те, що українська мова створена штучно і нею раніше взагалі ніхто не говорив.  Дослідили, коли ж виникли найхарактерніші мовні ознаки, які становлять специфіку української мови, і з якого часу можна вважати, що українська мова існувала вже як самостійна мовна система. Доповідачі  висвітлили, як українська мова боролася за своє існування та статус, зокрема під час періодів колонізації та тоталітарних режимів;

  • дослідження мовного розмаїття України (інтеграція мови та географії): юні дослідники зазначили, що мовні запозичення — це природне явище, яке існує в усіх мовах, чиї носії регулярно контактують з іншомовцями. Територія, на якій поширена українська мова, завжди межувала й перебувала в тісних контактах зі знаковими культурами свого періоду і регіону. Це помітно вплинуло на мову, якою ми говоримо зараз. Доповідачі донесли інформацію, що українська не тільки позичала, а й давала в позику свої слова. Цікавим був погляд на те, чи варто зневажати діалекти й чи потрібно так ревно боротися за чистоту мови;

  • статус української мови в незалежній Україні (інтеграція мови та громадянської освіти): досліджували, як змінилася мовна ситуація з настанням Незалежности України. 

Молодь обговорювала сучасні загрози українській мові. Присутні ділилися своїми ідеями щодо того, як зберегти та розвивати українську мову у сучасному світі. Виступили з твердженням, що мова є важливою складовою національної та культурної ідентичності.

Учасники конференції відзначили важливість вільного обміну ідеями та думками на цю тему. Вони також висловили свою готовність взяти на себе активну роль у захисті та розвитку української мови в майбутньому. В результаті обговорення були сформульовані рекомендації та ініціативи, які будуть реалізовані в ліцеї.

Конференція "Мова – наша зброя" стала не лише платформою для активного обговорення важливої теми, але й кроком до формування свідомої громадянськості серед здобувачів освіти  ліцею. Вона показала, що молодь цінує свою мову та готова відстоювати її роль у національній історії та культурі.

Ця конференція стала важливим кроком у підтримці та розвитку української мови у нашому ліцеї та сприяє формуванню громадян, які розуміють важливість мови в житті суспільства. Нехай цей захід стане початком багатьох інших ініціатив, спрямованих на збереження та розвиток національної мови в Україні.