Добіг кінця конкурс есе "Моя Україна", який проводив музей "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова. Цьогоріч конкурс масштабувався та відбувся на всеукраїнському рівні. Фонд отримав майже 4 тисячі есе - це рекордна кількість.
Як і щороку, він розпочався у Міжнародний день миру - 21 вересня. Протягом понад двох місяців старшокласники, студенти перших курсі коледжів, педагоги з усієї країни надсилали свої творчі роботи.
За підтримки викладачки української мови та літератури Марії Василівни Дудаш одним із учасників конкурсу став Михайло Гегедош, здобувач освіти 22 групи трактористів КЗ «МПАЛ імені Михайла Данканича». Михайло став фіналістом та отримав Диплом. Його есе на тему "Чому бути українцем – це моя суперсила" вражає своєю глибиною.
.jpg)
Пропонуємо прочитати уривок з роботи Михайла:
«Бути українцем – це більше, ніж лише географічна приналежність. Це особливий стан душі, невід'ємна частина ідентичності і та спадщина, яку ми несемо з покоління в покоління. Це гордість, яку ми відчуваємо, коли говоримо українською мовою, коли співаємо українських народних пісень, коли згадуємо подвиги наших предків та історію нашої країни. Кожен з нас повинен цінувати свою культуру і традиції. Український народ завжди був багатим на свою унікальну культурну спадщину: від народних вишиванок до обрядів, від музики до живопису, від поезії до науки. Коли ти українець, серце твоє б'ється в ритмі Карпатських гір, розцвітає на полі весняними нарцисами та косматіє від весняного вітру на Латориці. Ти відчуваєш зв'язок з кожним куточком своєї рідної землі.
Але для мене бути українцем – це не тільки отримувати від своєї країни. Це також віддавати їй свою частку тепла, робити все можливе для її розвитку та процвітання. Бути українцем – це брати участь у громадських справах, боротися за права і свободи свого народу, бути активним учасником творення кращого суспільства.
Сьогодні українці знову випробовують свою стійкість та гідність в боротьбі за незалежність. Війна, яка несправедливо прийшла на нашу землю, тільки посилила дух нації. Більше, ніж коли-небудь, ми відчуваємо цінність того, що підступно хочуть у нас відібрати – свободи, незалежність та мирне життя. Дивлячись в обличчя випробувань і загроз, українці виявляють справжню сутність своєї нації. Ми об'єднуємося, щоб захищати свою землю, своїх близьких, свою незалежність. Йдемо вперед, долаючи труднощі разом.
Допомагати зі щирим серцем – це невід'ємна частина української ідентичності. Українці вміють надихати і дарувати тепло свого дому всім, хто відчуває потребу у спільноті та підтримці. Суперсила кожного українця – діяти на своєму місці. І от тисячі сімей приймають біженців. Підприємці підтримують військових. Лікарі оперують і надають медичну допомогу як військовим, так і цивільним. І вся країна волонтерить. Бо потрібно допомагати. Шкода, що саме війна почала показувати, що всі ми маємо свою суперсилу.
Я гордий тим, що належу до нації, яка вміє гуртуватися! Українці здатні вражати світ не тільки своїм мистецтвом , а ще й патріотизмом. Про нашу мужність, відвагу, силу сьогодні знає увесь світ. Вкотре доводимо, що українці – нація героїв! Пишаюся тим, що я є частиною великої родини, яка називає себе українським народом. Як писав колись Павло Тичина: « Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була…».
Я впевнений, що сучасний українець визначається не за громадянством, а за прагненням волі, сміливістю, людяністю, патріотизмом. Саме тому бути українцем – це моя суперсила!»
Вітаємо Михайла та Марію Василівну, адже тільки у відданих своїй справі педагогів зростають талановиті учні. Відзнака Михайла у фіналі конкурсу - це успіх для усієї нашої ліцейної спільноти, та найважливіше - це ще один доказ того, що справжні таланти ростуть на українській землі, виховуються в закладах професійно – технічної освіти. Пишаємося талановитими вихованцями !
.jpg)