Ти  наш вогонь  на  темнім полі  битви, Священна  кров, пролита  в  боротьбі, Тебе  вкладаєм тихо  до  молитви

І  за спасіння  дякуєм  тобі.- О. Яворська

Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. -  Мікалоюс Даукша

21 лютого  в КЗ «МПАЛ імені Михайла Данканича» за ініціативи викладачки Марії Дудаш відбувся значущий форум до Міжнародного дня рідної мови під назвою "Українська - мова перемоги". Цей захід став яскравим виявом гордості за українську мову, її історію, культуру та непохитну роль в зміцненні національної ідентичності.

Відкрила захід Марія Василівна, яка зазначила, що Міжнародний день рідної мови має глибокі корені в історії боротьби за культурну та мовну ідентичність, яка нагадує сучасну ситуацію в Україні. Це свято бере свій початок з подій 1952 року в Дакці, Бангладеш (тоді частина Пакистану), де студенти вийшли на мирні демонстрації, вимагаючи визнання бенгальської мови як однієї з двох державних мов Пакистану. Ця вимога виникла як реакція на спробу уряду нав'язати урду як єдину державну мову, що ігнорувало мовні та культурні права бенгальськомовного населення східного регіону. Реакція уряду на мирні протести була жорстокою – поліція відкрила вогонь по демонстрантах, що призвело до смерті кількох студентів. Ця трагедія стала вирішальним моментом у боротьбі за мовну рівність, яка в кінцевому підсумку сприяла зміцненню національної ідентичності та незалежності Бангладешу.

Сьогоднішня війна в Україні має схожі коріння, оскільки вона також пов'язана з питаннями національної ідентичності, культурної незалежності та права народу говорити рідною мовою. Після анексії Криму росією в 2014 році та подальшого повномасштабного вторгнення на територію нашої країни, питання мови та культурної ідентичності стали ще більш актуальними. Україна бореться за свою незалежність, суверенітет, а також за право українців вільно використовувати свою мову і розвивати власну культуру.

Паралель між історичною боротьбою в Бангладеш і сучасною війною в Україні полягає у спільній боротьбі за мовні права, культурну незалежність і національну ідентичність. Обидва випадки підкреслюють важливість мови як основи національної самосвідомості та її роль у формуванні спільноти, яка здатна об'єднатися заради захисту своїх прав і свобод. В обох ситуаціях мова стає символом опору проти домінування та спроб асиміляції, а боротьба за мову перетворюється на ширший рух за незалежність і самовизначення.

Форум став майданчиком для обговорення стратегій зміцнення позицій української мови, обміну досвідом та ідеями між  педагогами та здобувачами освіти.

Форум охопив різноманітні заходи, серед яких були наукові доповіді, круглі столи, літературні читання та виставки, присвячені українській мові. Особливу увагу приділили ролі української мови у збереженні національної ідентичності в умовах сучасних викликів, зокрема, в контексті збереження культурної спадщини та протистояння інформаційній війні.

Спікери форуму поділилися своїм баченням розвитку та популяризації української мови. Важливою темою обговорення стало використання української мови в медіа та її роль у формуванні позитивного іміджу України на міжнародній арені.

Форум "Українська - мова перемоги" став важливим кроком до утвердження української мови як неодмінного елемента національної гідності та суверенітету; підкреслив значення мови не лише як засобу комунікації, але й як фундаменту національної культури та історії.

Захід закінчився закликом до всіх учасників активно використовувати українську мову у повсякденному житті, підтримувати ініціативи з її розвитку та виховання поваги до мовного розмаїття. Форум "Українська - мова перемоги" став ще одним кроком до зміцнення української мови, яка є важливою складовою національної ідентичності та незалежності України.