14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

«Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.» - Ліна Костенко

Щорічно 14 грудня, згідно з Указом Президента України від 10 листопада 2006 року № 945/2006, в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, у результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30–40 разів більше, ніж під час вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.

До виконання робіт, пов’язаних з усуненням самої аварії та її наслідків, були залучені понад 600 тисяч осіб з числа військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Приблизно третина із них, а це 165 тисяч – отримали інвалідність.

Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики. В житті українців Чорнобиль є незаживаючою раною болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети.

З метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС директором ліцею Ковбаско Василем було запрошено Данканича Василя – начальника 2 державного пожежно-рятувального загону головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області.

Василь Васильович відзначив, що героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ. Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять всіх учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, яких не має вже сьогодні серед нас, які захистили собою не тільки Україну, а й усе людство.

Ковбаско Василь Васильович наголосив, що ми маємо запам’ятати уроки Чорнобиля. Маємо пам’ятати про дисципліну, порядок, організованість . Маємо пам’ятати про минуле, отямитися, задуматися, зробити висновки, щоб це минуле не повернулося ніколи. Кожному з нас варто усвідомити, що людині, ким би вона не була, потрібно відчувати відповідальність не лише за сьогоднішній день, а й перед нащадками.