НОВИНИ

03 березня 2022

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА. ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ

24 лютого 2022 року, близько 5 години ранку, росія розпочала війну проти України. Під час воєнних дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки.

Діти... Вони приїхали в наш ліцей відразу, як тільки в Україну полетіли перші ракети, бомби, снаряди. Приїхали з Києва, Харкова, Сум, Ірпеня, Броварів, Чернігова, Миколаєва, Кривого Рога, Донеччини, Дніпропетровщини, Херсонщини. Втомлені, налякані, відірвані від рідних осель. Вони боялись усього. "Дядя, а тут самолёты летают... А бомбить не будут?" Скажіть, як втримати емоції, коли тебе про це питає п'ятирічна дівчинка з Ірпеня? Дитина просить маму в одному з мукачівських магазинів: "Мам, а купи мені цю іграшку." "Дитинко, в тебе є така іграшка вдома,"- відповідає мати. "А дім ще є, мамо?" – сумно питає дівчинка.

Практичний психолог ліцею Тетяна Вансович підготувала поради: як говорити з дітьми про війну? Яких правил слід дотримуватися та чого точно не можна робити?

1. Дати дитині відчуття безпеки.

Дітям будь-якого віку дуже важливо відчувати безпеку. Вони мають бути впевнені, що коли приходять до своїх дорослих, яким довіряють, отримають відповідь.

2. Терпляче відповідати на ті самі питання знову.

Діти, особливо маленькі, можуть ставити ті самі запитання знову і знову, ходячи по колу, так би мовити. Дорослим треба бути готовими щоразу терпляче відповідати на ці запитання. Знову і знову казати, що з нами все буде добре, що все буде гаразд, що українська армія хоробро і професійно нас захищає.

3. Давати тілесний контакт.

У будь-якій тривозі завжди задіяне тіло. Тому важливо обіймати, давати відчути кордони. Разом вовтузитися, будувати халабуди.

4. Підготуватися до розмови.

Бути готовими, що коли в інформаційному полі тема існує, діти можуть прийти із запитаннями. Важливо не відвертатися, не казати «заспокойся», а дати правдиву відповідь відповідно до віку.

5. Проговорювати рутинні речі.

Нагадувати дитині, хто є поруч, до кого можна звернутися, коли потрібна підтримка. Проговорювати інформацію, яку дитина повинна знати відповідно до віку: адресу, кого з дорослих і де можна знайти, якщо дитина опинилася сама.

6. Нагадати, хто є поруч з дитиною.

Важливо дати зрозуміти дитині: «Я поруч з тобою. А ще поруч з тобою є…». Перерахувати тих близьких, людей, які піклуються про дитину і до яких вона може звернутися. Показати, що війна - це десь далеко, а тут є твій великий, безпечний, спокійний дорослий.

7. На небезпечній території повторювати план дій.

Нині вся Україна зазнає атак ворожих російських військ. Тому важливо в розмові з дитиною підкреслювати, що ми знаємо, як убезпечити себе. Повторювати з дитиною, що треба робити, якщо ти чуєш сирену чи постріли, під час пожежі, чого робити не можна.

Діти... Подивіться в їх ні в чому не винні очі! У нас в ліцеї трохи ці оченята відійшли, потепліли. Але лише трохи. Подивіться в очі майбутнього України! Хай це майбутнє буде світлим та щасливим!

Візуалізація інших порад тут:

Яндекс.Метрика